Співають в вербах солов'ї

Співають в вербах солов'ї

черешня пахне під вікном,

гудуть над вишнями хрущі,

туман лягає за селом.

Моя тут батьківська земля

весни народження  святкує.

Мого дитинства  сторона

стрічає мене і цілує.

Вона, як мати, пригортає

в часи тривалої розлуки,

голубить очі сонцеграєм,

немов дитя бере на руки.

Вже срібний місяць в небі спить

і зорі в травах роси п'ють

а невгамовні солов'ї

душі покою не дають.

Я  скільки літ блукаю світом,-

все долі кращої шукаю,

а тут весна буяє цвітом

і мати сина виглядає.

    17.06.97. Олесь Розхристаний