Бабин Яр...
Плаче й стогне Бабин Яр
Від наруги над смертями
Й святотатства яничар
Асимільованих жидами.
Чиї ж кості там лежать?
Боже праведний і милий,
Відкрий очі, хай уздрять
Хто ж насправді в цій могилі.
Мов в останній день Помпеї,
В час закінчення війни,
Сполошилися євреї,
Щоб заплутати сліди.
Бо ведуть сліди криваві
До іуд з НКВС
Що вершили смертні справи,
Репресивний йшов процес.
Це ж червоні комісари,
З діда - прадіда жиди,
Українців убивали,
Не в одній лиш Биковні…
Скільки вбито душ безвинних
І розсіяно кісток,
Скрізь по на нашій Україні
Й не покараний ніхто.
Мабуть пам'ять в них коротка,
Чи то сорому нема.
Це ж вони нас на Голгофі
Розпинали як Христа.
Серп та молот, смерть і голод,-
Мордехая заповіт.
Бланк, Бронштейн ,Свердлов, Ягода
Це ж одних євреїв цвіт!
Хто ж покається за них?
Яка нація, держава?
Чим спокутує цей гріх,
«Богообрана» орава?
На могилі українців
Воздвигати пантеон
Винуватцям в геноциді,-
Це страшний не суд, а сон!
Бог все бачить і розсудить
Ще на грішній цій землі.
Буде кара вам, іудам,
Не врятують й москалі.
Вже замовкнув Бабин Яр,
Бо нема чого сказати,
Спорожнів увесь базар,-
Нікому брехню продати.
09.10.16.Олесь Розхристаний
