Батьківська хата

Ось, батьківська хата

Стоїть  край села

Низенька й горбата,

У землю вросла.

В ній вікна  поблякли,

Мов очі старечі

І згорблена мати

Стоїть біля печі.

Павутиння на стелі,

Звіробій на полиці ,

Ледь причинені двері,

Стоїть тиша в світлиці.

Ікони в покутті,

Портрет на стіні.

Спить кіт на лежанці,

Мурличе в вісні.

Не хитрі пожитки

Й  скарби небагаті,

Лиш руки налиті

Та спини горбаті.

Життя промайнуло,

Як рання весна,

Вже й осінь минула,

Лишилась зима.

Дай Боже їм ласки

І в хаті тепла;

Зимової казки

Щоб радість була.

      1993р.  Олесь Розхристаний