Чого у нас ніколи не було

Чого у нас ніколи не було

Так, це свободи наріжної

І волі  духу кремезної,

Щоби  підняти долю на крило

І не скоритись у двобої

Із ворогом за праведне добро.

Вождів занадто в нас багато

Пророків, пасторів усяких;

Рабів убитих переляком

Та сторожів злодійкуватих.

Князі ,царі та комісари,

З недавніх пір, ще й кодло «паханів»,

Орда безродних  яничарів...

Пливе й туманиться в очах від них.

А  ними скрізь лакеї й холуї,

Та ще гетьмани-свинопаси,

Що між собою чваняться в гної

Та б'ють без ладу в тулумбаси.

Чого у нас ніколи не було

Так, це шляхетності при владі,-

Коли відкриті серце і  чоло,

І  не замарані у зраді.

Коли ж у нас народ  і влада

Нарешті  жити стануть рядом

І влада буде для народу,

А не для власного доходу?

Чого у нас ніколи не було,

Так це - рівняння  у законі

Де діє правило для всіх одно

І  видно все, мов на долоні..

Тоді настане в нас порядок,

І будуть  правити закони,

Коли народ так житиме, як влада,

Чи  владу скинуть геть із трону.

Чого у нас ніколи не було ,

Так це,- єднання владних  цілей,

Де йдуть слова з ділами заодно

На благо і добро суспільні.

 Олесь Розхристаний