Чорнобилю- 25
Це ж нам «рідні» москалі
Наробили лиха
На чорнобильській землі,
Ворогам на втіху.
«Мирну» ядерну війну,-
У поліські села;
Нам,- відчужену труну;
А землі,- пустелю..
.
Отакі то вам гостинці,
Любі, рідні українці
Від московських дядів…
Наші ж бо правителі,
Людських прав душителі,
Горю тому й раді
( може ще й за плату),
Гнали діток в «свято»,
Не своїх, а наших,
Мов ягнят на пашу,
щоб пiд ядерним промінням
«Гартувалось» покоління.
Позліталися докупи:
Сірі вОрони та круки,
Збіглися вовки, й лисиці,-
Там було чим поживиться.
Четверть віку, як палає
В нашій хаті «мирний» атом,
І ніхто із тої зграї
Не пішов в тюрму, за грати,
Крім безвинних сторожів
( не могли щоб розказати,
Хто ж насправді підпалив).
А ми здатні лиш волати
Та ще милостинь просити,-
саркофаг добудувати
Та ще якось загасити
Некерований той атом..
Сивий дід з онуками
Розкошує десь в Майамі,
Ще й хизується заслугами,
Внуків бавить орденами.
Та й за білокам*яною,
За московською стіною
В світлих таремах-палатах
Де-хто сподівається,
Що навік сховається
Від прийдешньої відплати.
І радянським «прометеям»
Не минути злої кари
За божевільницьки ідеї
Та смертоносні хмари.
26.10.11р.Олесь Розхристаний
.jpg)
.jpg)