Душа раба.
«О, дипломовані раби!
Чого вас мати, борзописці,
Не задушила у колисці,-
Не знав би наш народ біди…»
П.Курашевич.
Якщо в собі раба здолаєм,
Зумієм розум просвітити,
Лише тоді у ріднім краї,
Нам стане вільно дихати і жити.
А поки що, нам зодягають
сорочку вишиту дурманом,
мару на очі напускають
і застеляють світ туманом.
Тим часом навколо престолу
Ще не зруйнованого царства,
Знов позбирались в дружнє коло
старі вожді під новим гаслом.
Там кожен пхається до трону,
поближче б стати до корита;
щоб царську видіти корону
та ще й зубами ухопитись.
А ті, що вибрались нагору
З вершин державного олімпу
геть позабули те, що вчора
ще перед Богом говорили.
Слова нам праведні казали
Солодкими, як мед, вустами…
пішла дурна по світу слава
Про наших лідерів державних.
Вже знову їдуть з-за кордону
До нас, непрохані багаті,
Свати з Москви та Вашингтону
Наводити порядок в хаті.
Свої ж вельможі та гетьмани,
До влади обрані рабами,
Лиш здатні пити кров з народу
Та кланятись царю в угоду.
2006р.Олесь Розхристаний
Теги:
