Карпати

08.02.2016 22:42

Гори, сповиті

 вечірнім туманом,

смереками вриті,-

 вічнозелені,

своїми дзвінкими

 струмками

причарували

негадано мене.

Карпати. Карпати.

Не можу я чари

 ваші здолати.

Не можу забути

 мелодії ті,

що їх  награвали

потоки дзвінкі.

Гори ж, як гори,-

вершини та кручі,

потоки прозорі

та ліси дрімучі.

Можна б забути

і згадки не мати.

Можна б забути,

та не Карпати!

Тихо вечір спадав

на гірські полонини.

Я дививсь і гадав,

чим вони полонили?

Безжалісний потяг

мене відносив

подалі від гір

у нічний зорепад.

Здається мені,

що я бачу і досі

знайомі вершини

далеких Карпат.

Олесь Розхристаний