Холодним поглядом.
Холодним протягом із неба
У душу зизить Боже око.
Розпусти витівки щоденні
Стікають у стрімкі потоки.
Розбещена людська зневага
До всього Божого святого
Утілилась в гріхах кривавих
Звірячо-людської подоби.
Розсипані сузір'я гаснуть,
Пославши світу біль утрати,
Зірвавши злу злодійську маску
На всіх жертовниках сучасних.
Кривавий світить небокрай,
Смертей зібравши урожай.
Із жорен ката ллється кров,
Тут зло підступне грає роль.
Тремтять зірки у час світання,
У душах грає жах зневіри,
Скрегоче звір, жде покарання,
Лютує нелюд на подвір'ї.
Іде біда зі сходу сонця,
Орда Батиєва на Київ,
Та сплять верховні охоронці
В обіймах хитрої повії.
25.01.16. Олесь Розхристаний