Коли жоржини пахли..

Як ми  кохалися з тобою,

Коли жоржини пахли у саду

І зорі тихі, вечорові

Купались у прозорому ставку!..

І не забути нам ніколи

Солодкий мед і звабливий дурман,

Коли  вуста п'янкі, медові

До серця припадали, мов бальзам.

Світ навкруги здавався раєм:

Немає зла, ні горя, ні образ,

А доля нас благословляє

І сипле щедро  з неба зорепад.

Та, не судилось як хотілось,

Коханню нашому вінчатись

Бо ми в дорозі заблудились

І запізнились до   причастя.

Ми так любилися з тобою

Коли жоржини пахли у саду…

Тепер лиш згадкою гіркою,

Самотні ті  жоржини обніму.

  Олесь Розхристаний