Любо, братці,любо!
Любо, братці, любо!
Любо, братці, жить!
Отаман наш любить
Ворогів кришить.
Він із Гуляйполя,
Як орел злітає,
Україні волю
Й славу здобуває.
Ми смертям на зло всім
Будем братці жить!
З нашим отаманом
Не приходиться тужить!
Любо, братці, любо!
Любо, та не дуже,
Поцілує вража куля,
Шабля приголубить.
Соколами розлітались
У степи на волю,
Кращу долю здобували
Й славу Гуляйполю.
Темна нічка, рідна мати;
Батько, степ широкий,
Будуть міцно обнімати
Хлопців карооких.
Як настане підла зрада
Москалів червоних,
Смерть покосить і пов’яже
Батькові загони.
Хто за правду, хто за волю,
А хто за ідею,
Розплатився головою
Буйною своєю.
Весь Сиваш гнилий укрили
Братськими тілами.
Якби встали із могили,
Правду б розказали.
Степ безмежний, вік безсмертний,
Славно погуляли!
Пам’ятатимуть прийдешні,
Як ми панували.
Не сховати до могили
Нашу правду й волю!
Дай усім нам , Боже, силу
Й славу Гуляйполя!
Любо, братці, любо!
Любо буде мжить,
З новим отаманом
Не приходиться тужить!
06.04.2017р.Олесь Розхристаний.
Теги:
