Не повернути час

Не повернути нам літа назад, 

Як двічі в ріку не ввійти,

Як не спіймати в руки зорепад

І не здолати зоряні шляхи.

Не повернути прожиті літа, 

Біг часу нам не зупинити,

Старіє в жилах кров густа,

Життя лиш раз дано прожити.

Не повернути літа до зими 

Весні із осінню не стрітись;
Зникають всі народи  і світи 
В безмежнім просторі космічним. 

Лиш пам'ять інколи озветься,

Згадавши долю стертих поколінь,

Що лиш уявою воскреснуть

На  історичних межах тлінь.

Де гасне полум'я, там попелище 
Лягає серед вічності снігів. 

А де життя нема, там кладовище,

І там  не віднайти  живих слідів.

  03.03.12.р. Олесь Розхристаний.