Невідворотність.
Почуття безпорадності знов беруть верх,
Шаленіє від люті розпалений мозок
І здається не вперше, востаннє помер
На розмитій сльозами дорозі.
Розриває на струнах самотній скрипаль
Свою душу, ущерть вже наповнену болем,
І лунає в повітрі висока печаль,
Стоголосяться ноти розіпнені горем.
На церквах скрізь виблискує фальш позолоти,
Від наруги схилився спаплюжений хрест.
Перетворена паперть в криваве болото,
Занапащена віра зійшла нанівець.
Духом невідворотності дихає фатум,
Благородства нема вже давно і вспомині,
Тут Іуда становиться братом і сватом,
Він торгує вже горем людським в домовинах.
Над полями кружляє злорадісний ворон,
Пророкуючи невідворотну біду.
Розповзається гадом ненаситний ворог…
Вже розпалено жар у Холоднім Яру.
Засвітилася знову зоря світанкова,
На дорогах лягла сива паморозь
І калина убралася в чорно-червоне,
Похилилась на яр, тихо молиться.
20.09.2015р.Олесь Розхристаний
