Пам'яті Квітки Цісик

А під тою калиною 
вітер коси чеше; 
Лежить камінь під водою,- 
він вогню не вкреше. 

Стоїть місяць над горою,- 
з неба срібло ллється. 
Батько вкритий сивиною 
затискає серце. 

Плачуть люди,плачуть гірко 
скільки стане сліз,- 
не вбереться більше Квітка 
у весняний цвіт. 

Прислухайтесь люди добрі 
до своїх сердець,- 
ллється пісня пречудова 
із святих небес. 

Пролітає ангел божий, 
посилає звістку, 
що на янгольськім престолі 
вже співає Квітка. 

А під тою калиною 
вітер затихає,- 
залишилась сиротою 
пісня в ріднім краї.

Додав: oles (06/04/12)