Рюриковичі на Київському престолі
Олег Варяг
Рюрик Варяг
Вбивство Аскольда і Діра
Рюрик і псковсько-новгородське князівство.
Звідки ж на голови успішних наших прапращурів з’явився «месія» Рюрик і що він приніс з собою на землі полян, древлян уличів і що залишилось на теренах колишнього Руського Царства після трьохсотлітнього правління Династії Рюриковичей?
Заглибимось в історичне минуле засновника цієї династії Рюрика. На момент появи на Новгородському престолі Рюрик вже мав міжнародну славу «Язви християнства», як одного із найжорстокіших та підступних піратів на північних торгових морських шляхах. Від його розбою потерпали землі Німеччини, Франції, Англії, Швеції.
Існує декілька історичних версій його походження:
- він був вигнанцем датсько-шведського королівського роду Скьєндунгов;
- був королем шведського міста і мав ім'я Ейр Емурдонсон;
- датський конунг на службі в Каролінгів;
- нащадок Пруса, брата імператора Августа усунутого від імператорського двору, тобто двоюрідним племінником правлячого на той час (850р.) імператора ЛотаряI. Невідомо з яких причин він впав в немилість до імператора і був відлучений від церкви та від імператорського двору, мабуть були зазіхання на трон чи на частину тодішньої імперії Каролінгів. Але достатньо свідчень про те, як Рюрик тероризував все північне узбережжя і як Лотарь змушений був віддати в розпорядження Рюрику частину території Фрісландії взамін на забезпечення миру і захисту кордонів на півночі країни. Отримавши таку підтримку з боку визнаного імператора, Рюрик подвоїв свої потуги що до набігів на сусідні країни, в тому числі й на землі новгородських словен, кривичів, ільменців. Після чергового спустошливого нападу Рюрика на новгородські землі, та послідуючих міжусобних війн, 862(868)р на віче новгородців було вирішено запросити Рюрика для наведення порядку в державі. Рішення було оправдано тією ситуацією в якому знаходилися навколишні землі. Краще платити стабільну данину і мати «кришу» від варягів , ніж потерпати від їх набігів та внутрішніх міжусобиць. Але не так сталось, як гадалось. Вже через чотири роки (866р.) новгородці усвідомивши, що потрапили в рабство до Рюрика, підняли повстання під проводом Вадима Хороброго, котре було жорстоко придушене варягами. Свавіллю морського пірата і розбійника не було меж і в 868(875)р новгородці піднімають друге повстання, котре закінчилось угодою про те, що Рюрик одружить свого майбутнього сина (Інгеря) на останній представниці роду Гостомисла, далекої його родички Преслави, котру охрестили за варязьким звичаєм у Хельгу, майбутню дружину Ігоря,- Ольгу. Сам же Рюрик помер у 879р.( тут дата смерті співпадає майже в усіх літописах.) Під час придушення повстань багато хто з навколишніх земель втікали і поселялись на території підвладній Київським Царям Аскольду й Діру.
IY.
Поява Рюриковичів на київському престолі.
Уклавши угоду з Рюриком новгородці не полишали надії на позбавлення занадто опіки з боку варягів. Вони підмовляли його піти в похід по Дніпру на Київ і таким чином віддалити його зі своїх земель. Крім того , у випадку перемоги Рюрика , вони сподівалися отримати свою долю данини від Києва, виступаючи в ролі союзника варягів. Рюрик знав силу Аскольдового війська і не наважався йти на нього війною, хоч яким би ласим шматком не виглядав Київ. Лише після смерті Рюрика його воєвода і родич Свенельг разом з малолітнім сином Рюрика Інгерем вирушили на Київ. Не маючи військової переваги над дружиною Аскольда, Свенельг (Олег) вирішив захопити Київ підступною хитрістю. Сховавши своє військо в ладіях та прибережних заростях, він підіслав до Аскольда новгородців під виглядом купців, щоб цар вийшов до них, прийняв дари та дав дозвіл на прохід по Дніпру торгівельним суднам. Вийшовши до варяг без зброї і дружини, Аскольд був підступно вбитий Свенельгом. Таким чином Київський трон опинився в руках у варяг. Про насильницьку зміну влади в Києві свідчать як слов’янські літописи, так і Радзивіловський.
Що ж принесли варяги до Києва? Культуру, науку, релігію, дипломатію? Яку цивілізацію принесли нащадки піратів? Лише розорення, поневолення, непосильні податки(данина), свавілля воєвод, руйнування церков. Ось що принесли Рюриковичі на землі полян, древлян, сіверян. Крім князевої данини, була встановлена ще й варязька щорічна подать в розмірі трьохсот срібних гривень. Це данина за спокійні північно-західні кордони від тих же самих варягів. Такий собі середньовіковий рекет, котрий дуже нагадує сьогоднішній. Недаремно ж древляни розідрали Ігоря між двома березами за те що він вирішив двічі збирати данину. Весь міжнародний авторитет Руського царя(кагана) Аскольда , як одного із найсильніших і справедливіших володарів того часу, був зруйнований в подальшому кланом Рюриковичів. Занепав авторитет і статус самої держави. Як би не старалися придворні літописці прикрасити епоху 300-літнього правління Рюриковичів на київських землях, але після себе цей клан залишив руїну на місці країни. І сам клан себе знищив у братовбивчих міжусобицях. Воістину ствердилося « з мечем прийшов, - від меча і згинув».
До речі, про вдалий похід Аскольда на Візантію свідчить заключний з нею договір на умовах не вигідних для неї, за яким вона повинна сплатити кожному ратнику по 12 гривень сріблом і забезпечити провіантом дружини русичів на зворотній шлях. Про цей похід є свідчення у візантійських джерелах, зокрема письмо патріарха Фотія до східних єпископів від 877р., а також венеціанського хроніста Іоанна Диякона, котрий стверджував що ті, хто облягав візантійську столицю, повернулись додому з тріумфом. А от про «вдалі походи» Олега на Візантію, візантійська хроніка свідчень не наводить. Про невдалий похід Ігоря на Константинополь візантійський літопис свідчить, як про розгромний для війська русичів. Флот нападників був двічі розбитий на морі Феофаном. Втрати були великі з обох сторін. В результаті була підписана мирна торгова угода, за якої відновлювалась сплата Візантією данини Русі встановлена ще за часів Аскольда.