Світочі - смолоскипи
В.Стусу та його сподвижникам.
"Впали роси на покоси
Від кремля криваві роси,
То цідили нашу кров
москалі-великороси"
Навіщо ж вам було в борні згоряти,
Щоб ціною спалених життів
Звільнити Україну і віддати
На поталу кучмо-кравчуків?
За одвічно мріяну свободу
Ви згоріли в полум'ї живцем,
І в тій борні, за звільнення народу,
Для прийдешніх втілились взірцем.
Ви політв'язні, світоч – смолоскипи.
Освітили шлях нам з темноти.
В неволі довелося вам горіти
Полум'ям одвічної мети.
Невольницькі порвали ви кайдани
Духом волі, що в серцях скресав,
Від ляку показилися тирани
І розвал імперії настав.
Прокинулась нарешті Україна;
На своє вже вибралась крило,
Розсипалася церква-домовина,
Що сповідувала враже зло.
Здавалось нам, що ми уже в Європі;
Наша доля, в наших вже руках…
Але, куди ж дивились наші очі,
Що здалися кучмо-кравчукам?
* * *
Тяжка неволя, гірше злої смерті,
Як свята спаплюжена мета,
А сам антихрист править на поверхні,
Лиш прикрившись маскою Христа.
Впали роси на покоси
Від біди криваві роси,
Бо цідили нашу кров
(та ще й цідять досі)
На кривавий свій престол
Великороси-кривососи.
Навіщо ж вам було в борні згоряти,
Щоб ціною спалених життів
Звільнити Україну і віддати
На поталу кучмо-кравчуків?
За одвічно мріяну свободу
Ви згоріли в полум'ї живцем,
І в тій борні, за звільнення народу,
Для прийдешніх втілились взірцем.
Ви політв'язні, світоч – смолоскипи.
Освітили шлях нам з темноти.
В неволі довелося вам горіти
Полум'ям одвічної мети.
Невольницькі порвали ви кайдани
Духом волі, що в серцях скресав,
Від ляку показилися тирани
І розвал імперії настав.
Прокинулась нарешті Україна;
На своє вже вибралась крило,
Розсипалася церква-домовина,
Що сповідувала враже зло.
Здавалось нам, що ми уже в Європі;
Наша доля, в наших вже руках…
Але, куди ж дивились наші очі,
Що здалися кучмо-кравчукам?
* * *
Тяжка неволя, гірше злої смерті,
Як свята спаплюжена мета,
А сам антихрист править на поверхні,
Лиш прикрившись маскою Христа.
Олесь Розхристаний.
