Твої вуста уже не ті.

06.02.2016 19:02

Твої вуста уже не ті,

Що жаром так колись палали,-

Немов зів’ялі пелюстки,

Поблякли мовчки, поспадали.

 

Мені нічого тут не жаль,

У цьому світі без любові,

В твоїх  очах років вуаль

Згустила сутінь вечорову.

 

Для  чого тут уже зітхання

І зойки замість серенад,

Коли вже відцвіло кохання

Й погас  останній зорепад.

 

Уже не ваблять поцілунки

І присмак хмелю на вустах,

А чародійна сила  трунку

Не подолає вже літа.

 

Криниця висохла до денця

Живої в ній  нема води.

Зів’ялі  почуття на серці

Заносять вічності піски.

А скоро вже сніги й зима,

Хоча попереду ще  осінь

Своєю позолотою здаля

Шляхи   розчарувань  пророчить.

 12.08.2015р.Олесь Розхристаний.