Відкипіло буйне літо

Відкипіло буйне літо

Спекою й дощами,

Відшуміло суєтою

                                      Й гаміром  причалів.

Промайнуло, мов на крилах

У небесній сивині;

Ген, за обрій закотилось,

Розчинилось в далині.

 Залишило нам  в уяві

 Теплих спогадів вінок

 Що, на білім пароплаві

 Пропливають, мов кіно.

Там гойдає море хвилі

 І шумить нічний прибій,

А у небі темно-синім

Сходить місяць молодий.

І коли осінній вечір

Візьме холодом за плечі,-

Ми згадаєм літню спеку,

Таку милу і далеку.

Ми згадаєм пляж гарячий,

Прохолодні морські хвилі;

Крики радісні дитячі,

Дні веселі і щасливі.

Олесь Розхристаний.