Володимир «красне сонце».
Вбивство Ярополка
Володимир 
Олег
Після себе Святослав залишив трьох синів: Ярополка (954-980рр) та Олега (955-976рр) від дружини Предслави, і Володимира (958-1015рр) від ключниці Малуши. Пі д час своїх походів внутрішнє управління своєю державою Святослав цілком покладав на матір Ольгу. Але старіюча мати не завжди вже могла управлятися з внутрідержавними протиріччями, та й зовнішні вороги починали загрожувати в часи відсутності Святослава . Так у 968р. Святослав ледве встиг повернутись з Болгарії і розбити печенігів, котрі були взяли в облогу Київ. Після смерті Ольги Святослав розділив свої землі між синами:
- Ярополку віддав Київ і землі полян;
- Олегу Віддав Овруч і землі древлян;
- Володимиру наділив Новгород та навколишні землі.
Новгородці спротивилися такому поділу і вимагали від Святослава дати їм Закононародженого князя а не сина «рабича». На що Святослав відповів, що у нього інших синів немає і свою волю змінювати він не бажає. Опікуном малолітнього Володимира був новгородський воєвода і його дядько по матері, Добриня. Одвічні притягання новгородської знаті на київський трон за допомогою Добрині знайшли втілення у вихованні Володимира. З малих літ у Володимира були виховані амбіції на Київське князівство. Враховуючи вроджену амбіціозність, котра притаманна всім незаконнонародженим нащадкам правителів, це в подальшому відіграло визначну роль як у долі Володимира, так і в історії держави. Шлях до верховної влади завжди був у Рюриковичів брудним і кривавим, не став він винятком і для Володимира.
Розуміючи, що на шляху до здійснення своєї мети у Володимира є два старші брати, котрих він не може здолати відкрито, Володимир за порадою Добрині почав діяти хитрістю. Він розсилав братам берести де вказував, що вони один проти одного зазіхають на уділи визначені батьком Святославом. Так між Ярополком та Олегом виникла ворожнеча, що привела до війни. Поводом для міжусобиці було вбивство Ярополкового воєводи, що під час полювання забрався у володіння Олега і був вбитий ратниками Олега. Розпочата війна закінчилась тим , що Олег загинув під час відступу до міських мурів Овруча. Ярополк дуже переживав за смерть брата, бо він смерті його не бажав а хотів лиш покарати винуватців у смерті його воєводи.
Після смерті Олега Володимир продовжував своє підступну гру. Він шле Ярополку бересту, в який висловлює співчуття та жаль з при воду смерті Олега. Він пропонує Ярополку братську дружбу, і в усіх справах підтримувати один одного. В наступних берестах Володимир повідомляв, що йому стало відомо про підготовку половців до походу на Київ. Він пропонував Ярополку зібрати об’єднане військо і відбити ворога разом. Потім писав, що половці вже йдуть, а в нього військо ще не зібране , а самому Ярополку з ними не справитись. Тому він радив Ярополку з військом залишити Київ, відійти в древлянські землі і чекати підходу його. Ярополк прислухався до порад брата і відійшов з Києва. Після цього Володимир зі своїм військом заволоділи Києвом і послав до Ярополка гінців, що б той явився до його в Київ на раду. Ярополк нічого не підозрюючи явився до Києва без дружини, де був схоплений ратниками Володимира і кинутий на мечі. Так майбутній святитель Русі прийшов до влади у Києві. Таким же підступним способом як і його дід Ігор разом з воєводою Свенельдом (Олегом) , коли вбили підступно Аскольда. Такими ж хитрощами та підступництвом позначений весь період князювання Володимира «великого» .
Моральне обличчя майбутнього святителя Русі можуть доповнити де яки історичні факти, що замовчуються офіційними істориками. Так, під час міжусобної війни з Ярополком, Володимир за допомогою варязького війська захопив місто Полоцьк, де правив князь Ронгволд. Заволодівши дочкою правителя Рогіндою, нареченою Ярополка, він зґвалтував її на очах батька та її братів. Після цього він об’явив її своєю дружиною, щоб узаконити приєднання полоцького князівства до своїх володінь. Пізніше, після вбивства Ярополка, Володимир зґвалтував вагітну дружину брата та зробив її наложницею. Під час свого правлінні Володимир заснував собі три гареми, загальною чисельністю понад 300 наложниць. Після захоплення влади в Києві, Володимир «щедро» відплати варягам за допомогу, продавши їх на службу до Константинополя. Лиш незначну частину найвідданіших варяг Володимир залишив при собі, для управління містами оскільки не довіряв місцевим князям.
Після приходу до влади, Володимир заходився нищити християнські церкви та відродив язичництво. Існують свідчення, що він відродив скандинавський культ принесення людських жертвоприношень богам.
Перебуваючи на київському престолі, Володимир проводив військові походи для підкорення навколишніх земель.
У 981р.походом на ляхів завоював Перемишль, Червень та ін...
Два походи 981р. та 982 р. на підкорення бунтівних в’ятичів.
9833р. похід на ятвягів.
984р. похід на радимичів.
985р. похід на Волзьку Булгарію закінчився мирним договором та черговим шлюбом.
987-688рр. похід до Візантії на допомогу її імператору Василю11в результаті якого відбулося Хрещення Володимира та його шлюб з Царівною Анною. Передумовами такого вибору стало те, що не зважаючи на військові перемоги Володимира, міжнародний світ не визнавав його повноцінним царем, оскільки він був народжений від рабині. Для того щоб він став вінценосним імператором, йому був потрібний шлюб з принцесою царського роду. Другою передумовою такого кроку, було те, що приєднані військовою силою землі язичницьких племен постійно вибухали повстаннями,бунтами.
Володарю потрібна була якась наддержавна сила, котра допомогла б йому тримати підлеглі народи у покорі. У всіх державах на той час були запроваджені монотеїстичні релігії. На Заході було розповсюджено Римське християнство (католицизм), на Сході Візантійське християнство (православіє) та мусульманство, сильно був поширений іудаїзм на територіях Хазарського каганату. В княжих палатах на той час вже велись перемови з представниками згаданих конфесій на предмет запровадження нової релігії на Русі. Вирішальним, мабуть, стало те, що на той час візантійський імператор Василь11 опинився в дуже скрутному становищі у зв'язку з тим, що у Візантії відбувся військовий заколот на чолі з головнокомандувачем армії Варда Фока. Василь запросив військової допомоги у Володимира і отримав її взамін на видачу за нього заміж царівни Анни, сестри Василя. Але після придушення заколоту, Василь не поспішав виконати свою обіцянку. Обурений Володимир розгромив візантійський Херсонес, віддав його на пограбування дружинникам і надіслав Василю повідомлення про те, що він те ж зробить і з Константинополем у разі не виконання Василем своїх обіцянок. Все закінчилось мирною угодою , в якій Володимир обіцяв охреститися разом з усім своїм народом. Ось виходить, за яких умов відбулося повторне хрещення Русі . Все у цьому світі продавалося раніше, як і продається сьогодні. Нехай же на совісті істориків залишаться їхні ствердження про благочестиві наміри Володимира при хрещенні «мечем і вогнем» Русі. Цим хрещенням він виторгував собі у Візантії царську корону та занесення його імені до лику святих. Крім того, у вигляді духовенства, він отримав помічників для наведення владного порядку в державі.
Після себе Володимир залишив 10 синів та 4 дочки від 6-х дружин. Синів Володимир посадив князювати у містах змінивши місцевих князів:
Ярославу – Новгород;
Ізяславу – Полоцьк;
Святополку – Туров;
Борисе – Ростов;
Глібу - Муром;
Станіславу – Смоленськ;
Святославу – Овруч;
Всеволоду – Волинь;
Мстиславу – Тмутаракань;
Судиславу – Псков