Вже давно прокричали лелеки

24.01.2016 00:32

Вже давно відлетіла в тумани

Наша юність, сплила мов вода.

Ми з тобою ще стрінем світанок,

Хоч на скронях й сивіють літа.

 

Вже давно прокричали лелеки

І до вирію тягнуть ключі,

Моя юність, така вже далека,

Ще приходить до мене вночі.

 

Вже покинула мене завзятість,

Лише  відчай лишився зі мною.

За туманом чатує десь старість,

А за нею ота, що  з косою…

 

Та  буває торкнеться сльота

Мого серця своїми вітрами

Й розіллється сумна гіркота,

Болем  душу роз'ятрюють рани.

 

Сяють зорі, мов гасла, у небі

Юний  місяць освітлює шлях.

Кличуть зорі  купатись до себе,

Та злетіти я вже невсилах.

 

Відгуде, відгримить, відгуркоче,

Нам відміряне Богом, життя.

Час настане, й закриються  очі,

Вічні ж  душі злетять в небуття.

  Олесь Розхристаний