Вже так не буде, як було.
Вже так не буде, як було,
Не ті вже люди і село.
Сади не збудять солов'ями,
Хати не сповняться піснями.
Жорстокий час під посівну
На землю нам приніс війну.
Не виглядає мати сина,-
Вернувся син у домовині,
Героєм впав за Україну,
Чужу спокутавши провину,
Собою затулив жерлО
Щоб не стріляло у житло.
Земля під мінними полями,
Не скоро здійметься хлібами.
Не скоро ями заростуть
І рани в тілі заживуть,
Не всі повернуться живими,
З тяжких боїв у мирні днини.
Земля відродиться, я знаю
І солов'ї у темнім гаї,
Весну знов будуть прославляти,
Та не почують їх солдати,
Що полягли на браннім полі
На українськім «лугандоні».
Йде не об’явлена війна,
Комусь свята, комусь брудна,
Кривава, хижа і жорстока.
Святе, Всевидящеє Око!
Пошли нам нового пророка,
Щоб крові зупинить потоки.
Війна без правил і законів,
Поправши устої канонів,
Руйнує ввесь суспільний лад,
Мости всі спалює назад.
До миру не дійти війною,
Не поступившись за ціною.
Вже так не буде, як було,
Щоб світом правило добро.
Війна руйнує всі кордони,
Руйнує й душі, як Мамона,
І в них зростає вже зневіра,
Що подолати можна звіра.
Чи то від Бога сатана
Сховався в образ Перуна,
Та й розпалив страшну війну
Щоб всю громаду світову
В страху тримати і покорі ,
Ще й наживатися на горі?
10.02.2015р.Олесь Розхристаний
Теги:
