Ярослав Мудрий

. Ярослав «Мудрий».

 Основна мудрість Ярослава заключалась в тому, що він двічі повторив з Новгорода шлях прадіда Ігоря і батька Володимира до київського престолу, знищивши  для цього  п'ятьох своїх менших братів( Ізяслава,Святополка,Мстислава, Глєба й Бориса), а шостого  Судислава посадив на 23 роки до темниці.

 Ще за життя батька  Ярослав зазіхався на київський трон, виступив 1015р  походом на Київ. Під час підготовки  до оборони Києва Володимир раптово помер, мабуть від великої батьківської любові до сина. Прямим спадкоємцем на київський престол був Борис, як вінценосний  син  візантійської царівни, а київський престол вважався православним, оскільки Київ став центром православ’я. Але князі мабуть христилися не для того, щоб дотримуватися церковних канонів. Після смерті Володимира жителі Києва звільнили з темниці Святополка і оголосили його київським князем. Таке рішення киян може мотивуватись лише тим, що вони пам'ятали, що по праву Київ належав фізологічному батьку Святополка, Ярополку. Про це свідчить і походження його імені Свято- полк( внук Святослава і син Ярополка). Святополк зібрав військо і виступив проти Ярослава, але у битві під Любечем  він отримав поразку і змушений відступити до Овруча. Ярослав переможно вступив до Києва восени 1016р.Але правити в Києві Ярославу довелося не довго. У 1018р.Святополк взявши в допомогу  тестя , польського короля Болеслава, розбив військо Ярослава  і зайняв Київ. Ярослав  втікає до Новгороду і підготовлює кораблі до втечі «за море». У Києві ж Болеслав не поспішив віддати трон зятю Святополку, а сам зайняв його місце взявши в полон сестер, дружину і мачуху Ярослава, Анну. Але кияни повстали проти такого свавілля, почали вбивати поляків, і Болеслав змушений терміново залишити місто. Святополк в місті залишився без військової допомоги. Ярославу в цей час новгородці не дозволяють втекти «за море» спаливши його кораблі. Вони зібрали кошти і заключили договір з варягами конунга  Еймунда і навесні 1019р. вирушили знову на Київ. Під час битви на річці Альта, військо Святополка було розбите, сам Святополк був поранений, але відступив до лісу. Конунг Еймуд спитав у Ярослава, чи прикаже від убити Святополка, чи ні. На що «Мудрий» відповів, що він приказу такого не дасть, але й карати того не буде, хто його вб'є.

 У 1020р. син Ізяслава Брячислав скориставшись  відсутністю у новгородців війська, напав на Новгород і пограбував, але на зворотній дорозі був зустрінутий військом Ярослава, розбитий і залишивши полонених та здобич втік. Після цього Ярослав змусив його підписати мирну угоду, залишивши Брачиславу міста Усвят та Вітебськ. Де що в іншому плані про це говориться в норманській «Сага про Ейдмунде», відповідно до якої Ярослав домігся від  Брачислава компенсації у вигляді полоцького  князівства, залишивши опальному  племіннику лише вказані міста, а  в Полоцьку посадив свого намісника Ейдмунду. Після смерті Врачислава, всі його землі переходять до Ярослава.

У 1023р. Мстислав повернувся з Тмутаракані  і заявив свої претензії на Київський престол. Він заволодів Черніговом і всім Лівобережжям Дніпра.1024р, він розбив військо Ярослава під Ліственом. Ярослав знову втік до Новгороду, а Мстислав полишив Київ і переніс свою столицю до Чернігова. Після цього він запросив Ярослава до Києваі запропонував розділити між собою  землі по Дніпру. Правий берег із Києвом відійшов Ярославу, а лівий із столицею Черніговом  Мстиславу. У подальшому обидва брати інколи виступали разом на спільних ворогів. 1028р.спільний похід на Тмутаракані в1031р. спільний похід на Польщу в якому завоювали  Перемишел та Червен.

Але , незважаючи на договір, Ярослав побоювався Мстислава і тому весь час знаходився у Новгороді, аж до 1036р. коли раптом  на полюванні помер Мстислав. Тільки після цього Ярослав  переїхав до Києва, заточивши перед цім наймолодшого з братів Судислава до темниці.

У 1038-42рр. Ярослав провів успішні походи проти литовських та естонських племен.

В 1044р Ярослав організував невдалий похід до Візантії. Під час походу загинув весь флот і велика частина війська потрапила до полону. В 1046р. похід закінчився підписанням договору.

Помер Ярослав у 1054р. у Вишгороді.

Після себе залишив підгруннтя для майбутньої руйнації Держави, що називалась Київська Русь. Таким підґрунтям був його особистий приклад своїм  синам, як треба йти до влади по трупам. Він хоч і запровадив своїм указом успадкованість княжих престолів своїх синів, але ж своїм життєвим досвідом показав як можна зневажати  закони, як Божі так світські, на шляху до влади. Якщо коротко, то Ярослав керувався в своїй діяльності принципом  « ціль виправдовує засоби». За моральним образом він був людиною хитрою, підступною, боягузом і жадібним до влади.

Своїм синам він розділив Русь на шматки:

Володимир(1020-1052рр) - Новгород

Ізяслав( 1025-1078рр)  , отримав великокняжий престол у Києві,

Святослав(1027-1076рр),- Чернігівщину, Муром і Тмутаракань,

Всеволод (1030-1093рр. батько Володимира Мономаха) ,- Переяславщину, Суздаль, Ростовщину,

Ігор( 1036-1060рр),- Володимир Волинський,

В’ячеслав , - Смоленщину.

 Сини справно продовжили батькову  справу руйнування держави постійними міжусобицями, а внуки успішно її завершили, залишивши після себе руїну на місці Київської Русі.

                           Вибране

              Сучасне:

            Історичне:

           Пейзажне:

                Лірика:

         Філософія: