Жид на троні

05.02.2016 20:32

 

Смиренний люд

Підступний  нелюд

Завів у блуд

Химер з брехнею.

Він  мовив там:

«Збудуєм  храм

І назовемо

Його «Рошеном».

В нім буду все,

Як подобає,

Кругом святе,

Як в справжнім раї».

А вийшло? Ні!

Народ в ярмі,

А він на троні,

Хоч і в лайні,

Та при клейнодах.

Лунає спів

Хористів ситих,-

Щурів, кнурів

Біля корита.

Гендлює жид

На людськім горі,

Добра нажив

Собі комори.

Завів прислуг

«святих» іуд,

Що лижуть зад,

Мов шоколад.

Він цідить кров

Святу людськую,

Немов вином

Уже торгує.

Та ще й музик

Сюди покликав,

Щоб звеселить

Свою потіху.

Лунає скрізь

Народу голос:

«Нам досить сліз

І крові , й горя!»

Але мовчить

У жида совість,

Бо сита спить

І не говорить.

Зійшов на трон,-

Став непідсудним

Як фараон

Тутатхамон,

Чи цар-іуда

Кривавий Ірод

Читає вирок:

«Синів  людським,

Хто прагнув волі,

Тих до в’язниць

Та до забою

У лугандон,

Нехай там згинуть

Всі в унісон

«за Україну!»

А сам  тим часом

Став ще багатшим

Та ще мудрішим,

Ще більш безгрішним.

Ось він такої

Нам заспівав,

А вам, герої,

Медалі дав

Та від «Рошену»

Всім по кишенях

Солодких дуль

По цілій жмені

Понакладав.

На нім вінець,

Немов у бога,

Бо він отець

І цар Магоги,

Вершитель доль

І повелитель,

Він сам господь

І вседержитель.

Осанна, кату!

Будь тричі клята

Ота година,

Як тебе мати

На світ родила!

А в ГПУ

Театр вирує,

Там вірний кум

Режисерує:

Кому на трон,

Кому за грати,

А на закон

Йому начхати,

Бо він цабе

Таке велике,

Що сам себе

Підніс до лику

Святих ікон.

Армагеддон!

Останній Рим!

А вже за ним

Одвічне царство

Брехні й лукавства.

В держаній владі

На посадах

Хапуги скрізь.

В судах злочинці

Там  крутять віз

Той судочинства,

Як циган сонцем,

Посеред ночі,

Куди захочуть.

 

Зійшла Земля,

Мабуть, із кола

Від дій  кремля,

Не  випадково

Летить у вир

Як божевільна,

Штовхає  звір

її до прірви.

Міркує жид

Собі на троні:

«Я буду жить!

В армагеддоні

Нехай згорять

Усі  закони

Та всі права,

Всі перепони.

Я ж, буду вічно

На цій землі

Дурити світом.

Хвала,  брехні!»

 

Царю кривавий,

Іудо хитрий!

Ти вже чекаєш

На смертний вирок?

Тремтить душа

Твоя убога,

Не варта ні гроша,-

До пекла їй дорога.

13.11.2015р.Олесь Розхристаний