Життя в коханні.

Холодний вечір крила опустив,

А ми у травах ще не накупались.

У небо вийшов місяць молодий,

А нам усе ще днів своїх  замало,

Щоб накохатися аж до безтями.

Вечірні роси загубились в косах,

В твоїх очах розквіт жоржини цвіт

І ніжні струни в серці стоголосять:

Цілуй, кохай, радій до скону літ!

Цінуй блаженну цю й шалену мить!

Життя в коханні плине, мов той сон;

Неначе в райському саду квітує.

Серця обох співають в унісон,

Обидві долі вже  в одній крокують,

Немов ті голуби в саду воркують.

Як відпалає вже остання осінь,

Відплачуть сірими дощами дні,

Нехай впаде душа в обійми ночі,

А серце попелом згорить в вогні,

Як згаснуть почуття, на що вони мені?

  22.01.2017р. Олесь Розхристаний.